улягати

I (вляга́ти), -а́ю, -а́єш, недок., улягти́ (влягти́), уля́жу, уля́жеш; мин. ч. улі́г, улягла́, улягло́; док.

1) діал. Підкорятися, піддаватися кому-, чому-небудь.

2) перев. недок., у сполуч. зі сл. нога, рідко. Припадати на ногу; накульгувати.

II (вляга́ти), -а́ю, -а́єш, недок., улягти́ (влягти́), уля́жу, уля́жеш, док., рідко.

Дуже швидко бігти.